Український агрокомлекс є однією з основних галузей, що забезпечує стабільні надходження до бюджету країни, у тому числі за рахунок експорту продукції за кордон.
Високий рівень прибутковості демонструє ряд зернових та олійних культур. Проте з року в рік, залежно від світових цін на агропродукцію, врожайності, попиту та інших факторів, рівень маржинальності та рентабельності може суттєво змінюватися. Саме такі зміни за останні роки спостерігаються на українському агроринку. Втрати посівних площ, ускладнення логістики (як зберігання, так і міжнародних перевезень), кліматичні зміни, зростання вартості добрив, ЗЗР та енергоресурсів негативно вилинули на фінансові показники вирощування зернових та олійних, а світові ціни сприяли значному падінню показників прибутковості культур.
Впродовж 2021-2024 років найвищий рівень прибутковості (EBITDA) загально по Україні демонструють соняшник, соя та озимий ріпак, проте протягом років рівень прибутковості по культурам змінюється, залежно від врожайності та цін на світових ринках.
Нішеві культури
Обсяги вирощування нішевих культур загально складають близько 10 % від загального обсягу. До таких культур відносять гірчицю, жито, просо, гречку, овес, тритікале, льон, квасолю, нут, сочевицю та горох.
Перспективність вирощування та рівень дохідності визначаються як площами виробництва та рівнем врожайності, так і цінами та рівнем попиту, у тому числі експортним потенціалом. Найвищі показники прибутковості, за оцінками, демонструють гірчиця, та жито. Проте і інші культури, залежно від регіону вирощування та ринків збуту можуть мати достатні показники прибутковості та рентабельності.
Соняшник
В 2021 році соняшник демонстрував найвищі показники прибутковості, що було зумовлено як високим врожаєм, так і рівнем світових цін на сировину та, як наслідок, продукти переробки. За результатами маркетингового року, EBITDA складав 320 $/га. У 2022 році виробництво соняшнику значно постраждало. Посівні площі зменшилися у 1,5 рази до 4,6 млн га, врожайність впала з 2,5 до 2,16 т/га, відповідно знизилися обсяги валового збору з 17,5 до 10 млн. тонн. Зниження цін на світових ринках та курсові коливання знизили показник EBITDA соняшника до 175 $/га.
2023 рік відзначився незначним зростанням площ посівів (до 5,2 млн га) та вищим за попередній рік врожаєм (2,25 т/га). Проте зібраний валовий продукт стикнувся з падінням цін на соняшник на 11 %, що призвело до зниження EBITDA до 165 $/га. Наприкінці 2024- на початку 2025 рр., на тлі зменшення площ до 4,9 млн га та врожайності на рівні 2,06 т/га, ціни на соняшник значно зросли, що сприяло підвищенню рентабельності до 550 $/га та EBITDA до майже 980 $/га. За оцінками, у 2025 році соняшником засіяно близько 5,1 млн з яких планують зібрати 11,5 млн тонн насіння.
Аналіз продуктів переробки соняшника можна замовити за посиланням
Соя
В 2021 році з 1,28 млн га зібрали понад 3,4 млн тонн сої, проте через зниження світових цін, прибутковість сої склала 274 $/т (776 $/га). У 2022 році на тлі високих фінансових показників і попиту з боку ЄС, та нижчих витрат на вирощування, ніж по іншим традиційнім олійним культурам, посівні площі під сою були збільшені до 1,5 млн га з яких було зібрано 3,7 млн тонн врожаю що на 8 % більше за попередній період. За оцінками, рівень прибутковості сої у 2022 році склав 225 дол./га. В 2023 році показники EBITDA для сої зріс до 378 $/га. Тож у 2024 році аграрії засіяли соєю понад 2,6 млн га, (+46 % до попереднього року) та очікували на високі врожаї. Натомість через посуху та хвороби врожайність значно відрізнялась за регіонами, коливання складали від 3 т/га до майже повної втрати врожаю. Середня врожайність по країні склала 2,3 т/га (2,6 т/га у 2023 році). Рівень цін на сою протягом 2024 року, на відміну від цін на інші культури, мав негативну динаміку (особливо у другій половині), що зробило сою збитковою для окремих виробників.
Більш детально про обсяги продажів сої та ріпаку можна дізнатися з нашого дослідження (посилання)
Ріпак
У 2021 році було зібрано 3 млн тонн ріпаку, середня врожайність складала 2.9 т/га. Через швидкий продаж та зниження витрат на зберігання EBITDA у 2021-2022 МР склав 676 $/га
У 2022 році площі під ріпак були збільшені на 11 % до 1,2 млн га, проте нижчий рівень врожайності (2,8 т/га) призвів втрати лише на 6 % більше продукції ніж за попередній рік (3,2 млн тонн). EBITDA у 2022-2023 МР оцінювався на рівні 228 $/га У 2023 році площі вирощування збільшили до 1,4 млн га. При врожайності на рівні 2022 року обсяги вирощування склали близько 4,5 млн тонн. Показник EBITDA для ріпаку оцінювався 228 $/га перевищивши прогноз на 32%. Одним з факторів стало зростання цін на 52 %
Ріпак є гарною культурою-попередником, оскільки зберігає вологу у ґрунті і забезпечує врожайність наступним культурам при сівозміні. У поточному періоді через дефіцит продукції, в квітні 2025 року спостерігалося зростання цін як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Основним напрямком переробки сої є виробництво біодизелю. Компанія Pro-Consulting проаналізувала ринок біодизелю в Україні та Європі (посилання)
Гірчиця
На рівні з ріпаком, гірчиця забезпечує високі показники прибутку. Гірчиця є гарним попередником, що структурує ґрунт, покращує біоту та сприяє високим врожаям наступним культурам при сівозміні, її часто вирощують як сидерат. Однак збір насіння, навіть при невисоких врожаях, є рентабельним, ціни на культуру на світових ринках забезпечують прибуток в межах 300-500 $/га.
Жито. Більшість вирощеного в Україні жита експортується до країн Північної Європи та Північної Америки, то ж ціна на жито постійно зазнає змін та має активну динаміку – зростання у 2022 році на 6,1 % через попит на експортних ринках та збільшення витрат на вирощування та транспортування, зниження у 2023 році на 14,2 % через обмеження експортних можливостей. Відповідно до змін ціни коливається прибутковість культури. За оцінками, прибуток з 1 га складає від $300 до $600 залежно від регіону
В сезоні 2025/2026 МР в Україні прогнозується дефіцит жита. Через нижчу врожайність у порівнянні з пшеницею, та низький експортний потенціал агровиробники скоротили житні площі. На тлі поточного стану ринку, ціни на жито зросли вдвічі від показника 2024 року з 6-7 тис грн за тонну до 12-14 тис грн.
Просо. За оцінками, умовно чистий прибуток проса залежно від регіону, врожайності та витрат на вирощування, складав у 2024 році від 70 до 200 $/га. Такий рівень забезпечила ціна на внутрішньому ринку на рівні 7000 грн/тонну, що нижче за показник попереднього року на 15,4 %, та середній показник врожайності на рівні 1,8 т/га.
Гречка. Ця культура хоч і є найдешевшою у виробництві, проте має низьку врожайність, що часто робить її вирощування малопривабливим для великих господарств. У 2021 році в Україні виділялися дотації на вирощування гречки, що забезпечувало дохідність близько 50 $/га. Проте з 2022 року видача дотацій була призупинена, і на поточний рік у Держбюджеті такі витрати не закладені. У 2023/2024 МР EBITDA гречки оцінювався на рівні 30 $/га. Слід зазначити, що через аномальну спеку в період цвітіння гречки в 2025 році, прогнозуються зниження врожайності по культурі, тож дефіцит врожаю може призвести до зростання споживчих цін і втримати дохідність на рівні точки беззбитковості
