ГМО — це тема, яка викликає багато дискусій у суспільстві. У цій статті ми розберемося, що таке генетично модифіковані організми, які культури наразі вирощують в Україні, а також розглянемо позитивні й негативні аспекти використання ГМ-сортів для локальних аграріїв.
Що таке генетично модифіковані організми (ГМО)
Передусім визначимо, що означає ГМО. ГМО — це організми, генетичний матеріал яких було змінено за допомогою методів генної інженерії. На відміну від традиційної селекції, яка займає багато поколінь для досягнення бажаного результату, технології модифікації дозволяють створювати культури з потрібними характеристиками вже в поточному поколінні.
Перші ГМО з’явилися в 1970-х роках. З того часу генетично модифіковані культури набули значного поширення у світі.
ГМО в сільському господарстві України
Основна мета створення практики ГМО в Україні — покращення корисних властивостей культур для зниження собівартості продукції. Генетична модифікація дозволяє надати рослинам такі характеристики:
- Стійкість до гербіцидів. Це дозволяє ефективно боротися з бур’янами, не пошкоджуючи культурні рослини. Наприклад, ГМ-сорти сої й кукурудзи, стійкі до гербіциду гліфосату (Раундап), набули значного поширення у світі.
- Стійкість до шкідників, що зменшує потребу у використанні інсектицидів. Яскравий приклад такого ГМО — це Bt-культури (бавовник, кукурудза, соя), які містять ген бактерії Bacillus thuringiensis, що забезпечує синтез білків, токсичних для певних видів комах-шкідників.
- Стійкість до вірусів, грибів, різних збудників хвороб рослин. Це дозволяє зменшити використання фунгіцидів й інших засобів захисту культур. Наприклад, розроблено ГМ-сорти картоплі та помідорів, стійкі до фітофторозу.
- Підвищена врожайність, покращені споживчі властивості. ГМ-технології дають змогу збільшувати вміст цінних речовин (вітамінів, мікроелементів) у продукції, поліпшувати смак, продовжувати термін зберігання тощо. Приклад ГМО такого роду — сорти рису з підвищеною кількістю бета-каротину (попередника вітаміну А), так званий «золотий рис».
В Україні ситуація з ГМ-продукцією визначена — з метою зменшення шкоди ГМО та синхронізації українського і європейського законодавства щодо ГМ-продуктів 23 серпня 2023 року ВРУ прийняла новий Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів та генетично модифікованої продукції з метою забезпечення продовольчої безпеки», який набуде чинності 16 вересня 2026 року.
Де-факто ж українські фермери вже кілька років неофіційно вирощують генетично модифіковану сою, ріпак, кукурудзу, інші культури. За даними Мінагро, близько 17,5 % (658 тис. тонн) української сої у 2022 році було сертифіковано як не генетично модифіковану. А за оцінками USDA, в Україні ГМО-сої може вирощуватися 50–65 %, 10–12 % ГМ-ріпаку й менш як 1 % ГМ-кукурудзи.
Переваги використання ГМО-культур
Основні переваги вирощування ГМ-культур для українських фермерів:
- зменшення витрат на засоби захисту рослин завдяки стійкості ГМО до шкідників, хвороб та бур’янів;
- можливість вирощувати культури на ґрунтах, які раніше вважалися неврожайними;
- покращення екологічної ситуації через зменшення використання пестицидів;
- підвищення врожайності та прибутковості виробництва;
- збільшення вмісту корисних речовин в сільгосппродукції.
Читайте також: Рентабельність продукції: що це таке та як розрахувати показник
Згідно з дослідженням, проведеним вченими з Боннського університету (Німеччина) та опублікованим у журналі Trends in Plant Science, ширше використання генетично модифікованих культур у сільському господарстві ЄС могло б запобігти викиду 33 млн тонн CO2 та на 7,5 % скоротити загальну щорічну кількість викидів від аграрної галузі. Окрім того, вищі врожаї ГМ-культур в Європі могли б зменшити обсяги імпорту сої та кукурудзи з країн, де для розширення посівних площ вирубують ліси.
Виклики при використанні ГМО в Україні
Водночас із перевагами, використання ГМ-сортів пов’язане з певними викликами та потенційними ризиками:
- Потенційна загроза біорізноманіттю через неконтрольоване поширення трансгенів. Для запобігання цьому потрібно ретельно стежити за обігом ГМО. Також важливими є моніторинг їхнього впливу на довкілля, дотримання правил співіснування ГМ-культур із традиційними сортами та органічним виробництвом.
- Можлива поява «супербур’янів» внаслідок перенесення генів стійкості до гербіцидів від ГМ-рослин до диких співродичів. Це може створювати проблеми для контролю бур’янів і потребувати застосування більш токсичних засобів для боротьби з бур’янами.
- Ризик монополізації ринку насіння транснаціональними компаніями-виробниками генетично модифікованих організмів. Це може призвести до зростання цін на сім’я та зменшення сортового різноманіття.
- Суперечливе сприйняття ГМО в суспільстві, що впливає на можливості експорту сільгосппродукції. Україна з ЄС мають суворі обмеження щодо імпорту ГМ-товарів. Тому вирощування ГМО може створювати ризики для експортно орієнтованих господарств.
Щоб уникнути цих викликів, використання ГМ-продуктів потребує науково обґрунтованого регулювання на державному рівні. Зокрема, необхідно впровадити реєстрацію ГМ-сортів, контроль за їх вирощуванням та обігом, а також маркування продукції, що містить ГМО.
В Україні діє Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні й використанні генетично модифікованих організмів». Згідно з цим законом, ГМО можуть вивільнятися у відкритому середовищі лише після проведення державної експертизи їхнього впливу на довкілля та здоров’я людини.
Однак на практиці ці норми не завжди виконуються. Тому першочерговим завданням є налагодження ефективного контролю за обігом ГМ-сортів і посилення відповідальності за порушення в цій сфері.
В умовах таких серйозних викликів аграріям важливо мати надійні фінансові інструменти для ведення господарства. Онлайн-сервіс WEAGRO пропонує інноваційне рішення для постачальників агропродукції, що дозволяє їм збільшити обсяги продажів і залучити нових клієнтів завдяки зручній системі розстрочки платежів. Постачальники отримують кошти відразу, уникають валютних ризиків та можуть ефективно масштабувати свій бізнес без додаткового навантаження на обіговий капітал. Така підтримка особливо важлива для розвитку сталого й легального агровиробництва в Україні.
ГМО-культури в Україні
В Україні встановлено чітку систему контролю за генетично модифікованими організмами через новий профільний закон. Ключовим органом регулювання стала Державна комісія з оцінювання ризику ГМО.
Законодавство запроваджує суворі обмеження щодо ГМ-культур:
- заборона досліджень ГМ-кукурудзи у відкритій системі;
- 5-річний мораторій на вирощування ГМ цукрових буряків і ріпаку;
- обов’язкове маркування «З ГМО» у разі вмісту ГМО понад 0,9 %;
- контрольований імпорт та експорт ГМ-продукції.
За порушення встановлено чіткі санкції:
- Штрафи для юросіб — 10–20 мінімальних зарплат.
- Для ФОП — 5–10 мінімальних зарплат.
- Подвійні штрафи за повторні порушення.
У законі також відмічається, що вступ України до Європейського Союзу призведе до суттєвих змін у регулюванні ГМО. Відбудеться:
- Скасування національної системи реєстрації ГМО.
- Перехід на європейську систему дозволів.
- Розширення міжнародного співробітництва.
- Гармонізація технічних регламентів із нормами ЄС.
Такі зміни створять прозорі умови для роботи з ГМО при збереженні високих стандартів безпеки для здоров’я людини та довкілля.
Вплив ГМО на організм людини
Основне побоювання щодо генетично модифікованих організмів стосується їхнього потенційного негативного впливу на здоров’я людини. Однак наразі немає однозначних наукових доказів шкоди ГМО.
Згідно з доповіддю Європейської Комісії, яка узагальнила результати 130 дослідницьких проєктів за 25 років, за участю понад 500 незалежних дослідницьких груп, не було виявлено жодних наукових доказів того, що ГМ-культури становлять більший ризик для навколишнього середовища або безпеки харчових продуктів та кормів, ніж звичайні рослини й організми.
Водночас у ЄС діють суворі правила маркування товарів, що містять генетично модифіковані організми. Згідно з українським законодавством, виробники також зобов’язані вказувати наявність ГМ-вмісту на пакованні, якщо їхня кількість перевищує 0,9 %. Тому споживачі мають змогу свідомо вибирати товари із ГМ-продуктами чи без них.
Перспективи вирощування генетично модифікованих культур в Україні
Вирощування ГМО в Україні має значний потенціал. Генетично модифіковані сорти здатні підвищити ефективність рослинництва, особливо в умовах зміни клімату.
Однак для реалізації цього потенціалу потрібно вирішити низку завдань:
- створити прозору та науково обґрунтовану систему регулювання обігу ГМ-культур;
- підвищувати обізнаність фермерів і споживачів щодо особливостей генетично модифікованих організмів;
- налагодити систему моніторингу та контролю за вирощуванням ГМ-культур для мінімізації екологічних ризиків;
- розвивати державно-приватне партнерство у сфері досліджень та інновацій.
Перспективним напрямком також є використання нових підходів до генетичної модифікації, зокрема методів редагування геному (CRISPR). На відміну від «класичних» ГМО, це організми, які можуть не підпадати під обмеження. Це відкриває нові можливості для селекції культур зі стійкістю до посухи, хвороб, шкідників тощо.
Таким чином, розвиток ГМ-культур в Україні потребує зваженого та науково обґрунтованого підходу. За умови правильного регулювання, генетично модифіковані культури можуть стати дієвим інструментом покращення продуктивності й сталості локального агробізнесу.
Онлайн-сервіс WEAGRO пропонує українським фермерам інноваційні рішення для підвищення ефективності господарювання. Сервіс дозволяє аграріям купувати засоби виробництва з відтермінуванням платежу, без застави й зайвих документів. Це особливо актуально для малих і середніх господарств, які прагнуть впроваджувати сучасні агротехнології.
