Вирощування грибів як бізнес в Україні: технології та особливості

Вирощування грибів в Україні стає дедалі популярнішим напрямом агробізнесу. За даними статистики, у 2021 році було представлено 236 тис. тонн печериць, що на 16 % більше, ніж у 2017 році. Цей бізнес приваблює підприємців своєю рентабельністю, яка може сягати 80–100 %, та можливістю розпочати справу з порівняно невеликими інвестиціями.

У цій статті ми розглянемо особливості та технології вирощування найпопулярніших в Україні грибів — білих, шампіньйонів та гливи. Надамо інформацію про необхідні умови, обладнання, субстрати, а також проаналізуємо бізнес-складову цієї справи: витрати, канали збуту та потенційний прибуток.

Вирощування білих грибів в Україні

Білий гриб, або боровик, — один із найцінніших та найсмачніших. Його вирощування має свої особливості, адже він перебуває в симбіозі з деревами і потребує лісових умов.

Технологія вирощування білих грибів

Боровики розмножуються спорами або за допомогою міцелію. Технологія вирощування білих грибів у лабораторних умовах містить використання маточних культур, які висівають на стерильне живильне середовище з агар-агару та відвару дубової кори. Після 20–30 днів інкубації міцелій пересаджують у субстрат на основі зернових культур (пшениці, жита, проса) і культивують ще 14–30 днів за температури 18–22 °C.

Отриманий зерновий міцелій використовують, щоб садити в ґрунт навесні або восени. Норма висіву — 100–200 г/м². Перед висівом грибницю змішують із торфом чи компостом для кращого розподілу в ґрунті.

Висаджують міцелій у борозни або лунки глибиною 5–10 см на відстані 20–30 см між рядами. Після посадки ґрунт мульчують тирсою, соломою або січкою, щоб утримувати вологу. Протягом вегетації плантацію поливають, підтримуючи вологість субстрату на рівні 60–70 %. У спекотний період полив проводять щодня, у прохолодний — 2–3 рази на тиждень.

Щоб стимулювати ріст міцелію, навесні та восени проводять підживлення органічними або мінеральними добривами. Добре зарекомендували себе пташиний послід, перегній, компост, а також комплексні добрива для грибів із мікроелементами. Норма внесення — 50–100 г/м².

Врожай боровиків з’являється за 2–3 роки після посадки міцелію. Плодові тіла збирають вибірково в міру дозрівання, акуратно викручуючи їх із ґрунту. Залежно від погодних умов, врожай збирають 2–3 рази на тиждень протягом 1,5–2 місяців. Урожайність плантації білих грибів становить 50–200 кг із 1 га.

З метою продовження плодоношення наступного року восени плантацію вкривають шаром листя або хвої завтовшки 10–20 см. Навесні укриття прибирають, ґрунт розпушують і вносять добрива. Таким чином плантація боровиків може плодити до 10 років.

Умови та необхідне обладнання для вирощування білих грибів

Білий гриб вибагливий до умов зростання:

1. Любить теплі та вологі ночі, короткочасні дощі.
2. Не переносить різких перепадів температури.
3. Росте на дренованих суглинистих та супіщаних ґрунтах, уникає боліт, торфовищ.
4. У неврожайні роки з’являється переважно на освітлених ділянках.

Технологія вирощування грибів не потребує обладнання — лише інвентар. Головне завдання — підтримувати вологість субстрату на рівні 40 % протягом усього періоду плодоношення.

WEAGRO — це сучасне цифрове рішення для фермерів, які прагнуть ефективно оснастити своє виробництво необхідним обладнанням/інвентарем для оброблення ґрунту й поливу без зайвої бюрократії і валютних ризиків. Платформа створює вигідні умови як для виробників, які можуть отримати все необхідне для бізнесу на грибах тут і зараз, так і для постачальників, які розширюють свою клієнтську базу.

Вирощування шампіньйонів в Україні

Печериці, або шампіньйони, — найпопулярніший вид у світі, частка якого становить понад 75 % усіх культивованих грибів. В Україні попит також стабільно високий завдяки їхній запитаності в секторі громадського харчування та роздрібній торгівлі.

Технологія вирощування печериць

Основні етапи технології вирощування грибів шампіньйонів:

1. Підготовка субстрату (компосту) шляхом змішування і ферментації рослинних залишків, гною, гіпсу, води.
2. Пастеризація компосту з метою знищення конкурентних мікроорганізмів — нагрівання до 60 °C протягом 6–8 годин.
3. Інокуляція субстрату грибниці печериць та інкубація протягом 14–20 днів при 22–26 °C.
4. Нанесення покривного ґрунту (кейсингу) на колонізований міцелієм компост.
5. Плодоношення урожаю 3–4 хвилями з інтервалом 7–10 днів. Збирання шампіньйонів вручну або комбайнами.

Печериці тримають у закритих приміщеннях або теплицях на стелажах (голландська технологія вирощування шампіньйонів) чи у мішках і контейнерах (інтенсивний метод).

Умови та необхідне обладнання для вирощування шампіньйонів

Ключові умови для успішного вирощування шампіньйонів:

• температура повітря 14–18 °C на стадії плодоношення;
• вологість 80–85 % протягом усього циклу;
• вентиляція й циркуляція повітря з метою видалення CO2;
• освітлення світлодіодними або люмінесцентними лампами 8–12 годин на добу.

Мінімальний набір обладнання для вирощування печериць:

• стелажі, мішки чи контейнери для субстрату;
• система поливу, краплинного зрошення або туманоутворення;
• датчики вологості, температури, рівня CO2;
• холодильна камера зберігання зібраного врожаю;
• сортувальний стіл, ваги, пакувальний інвентар;
• камера пастеризації компосту об’ємом 5–50 м³;
• парогенератор пастеризації потужністю 100–500 кг пари/год;
• камери з регульованим мікрокліматом площею 100–1000 м²;
• система вентиляції й кондиціювання з продуктивністю 5000–50 000 м³/год;
• система опалення камер (водяна, парова, електрична);
• котельня чи ТЕЦ під опалення й пастеризацію;
• морозильні камери зберігання готової продукції об’ємом 5–50 м³;
• автоматизована система керування мікрокліматом із комп’ютером та ПЗ;
• лабораторія контролю якості міцелію та субстрату.

За технологією вирощування печериць загальна площа комплексу потужністю 10 т/міс. становить 0,5–1 га. Він має виробничий корпус із камерами й допоміжними приміщеннями: складські під зберігання компосту та матеріалів, побутові для персоналу, котельню, водопідготовку, очисні споруди.

Читайте також: Фермерське господарство: що це, види, як назвати та зареєструвати

Вирощування глив в Україні

Глива — ще один перспективний вид. Популярність його пояснюється невибагливістю до умов, швидким плодоношенням та добрими смаковими властивостями.

Технологія вирощування гливи

Вирощування гливи передбачає вибір між екстенсивним та інтенсивним методами:

1. Екстенсивний вимагає оброблення міцелієм пнів чи стовбурів листяних порід із подальшим отриманням урожаю в природних умовах протягом 3–4 років. Спосіб малопродуктивний.
2. За інтенсивного способу вирощування гливи звичайної використовують солом’яний субстрат у мішках або блоках, пророщують міцелій у контрольованих умовах та отримують урожай вже за 1,5–2 місяці.

Інтенсивна технологія вирощування грибів глива складається з наступних етапів:

1. Підготовка, пастеризація субстрату (соломи).
2. Інокуляція основи міцелієм у мішках чи блоках.
3. Інкубація грибниці протягом 2–3 тижнів при 22–24 °C.
4. Ініціація плодоношення зниженням температури до 12–16 °C.
5. Збір урожаю протягом 30–40 днів 3–4 хвилями.

Загальна тривалість циклу — 40–60 днів. За рік можна провести 5–6 ітерацій. У промислових умовах цикли проводять безперервно з інтервалом 14–20 днів між закладками нових блоків у камеру.

Відпрацьований субстрат можна використовувати для виробництва біогазу, як органічне добриво або для вермікомпостування. Приміщення й обладнання ретельно миють і дезінфікують після кожного циклу.

Умови та необхідне обладнання для вирощування гливи

Технічні умови для вирощування гливи менш вибагливі, ніж у печериці:

• оптимальна температура плодоношення — 12–18 °C;
• вологість повітря — 80–85 %, при інкубації — до 60–65 %;
• потребує регулярного провітрювання, освітлення розсіяним світлом.

Під вирощування грибів в Україні підходять ангари, підвали, теплиці, овочесховища. Необхідне обладнання:

• камери пастеризації субстрату об’ємом до 1 м³;
• стелажі, полиці або ящики розміщення блоків;
• зволожувачі, обігрівачі повітря;
• витяжні вентилятори, освітлення.

Під час роботи з гливою особливу увагу приділяють запобіганню контамінації субстрату й приміщення конкурентними цвілевими грибами та бактеріями. Тому всі операції з основою й міцелієм проводять у стерильних умовах із використанням чистого спецодягу, масок, рукавичок. Приміщення/інвентар регулярно миють і дезінфікують.

Найскладніший етап у виробництві гливи — підготовка посівного зернового міцелію. Його отримують у лабораторних умовах із чистої культури на стерильному субстраті (пшоно, ячмінь, жито). З метою запобігання виродженню рослин міцелій гливи періодично відновлюють із маточної культури або купують у спеціалізованих компаній.

Бізнес-план із вирощування грибів

Вирощування грибів як бізнес вимагає попереднього складання детального плану. Він допоможе оцінити початкові інвестиції, операційні витрати, потенційні прибутки й терміни окупності проєкту.

Що потрібно врахувати під час складання бізнес-плану з вирощування грибів

Основні пункти бізнес-плану вирощування грибів:

1. Вибір виду, технології.
2. Пошук та облаштування приміщення.
3. Закупівля обладнання й витратних матеріалів.
4. Наймання і навчання персоналу.
5. Налагодження каналів збуту продукції.
6. Розрахунок собівартості, ціни реалізації, маржинальності.
7. Оцінка ризиків і способів їх мінімізації.

Під час вибору культури слід враховувати ринковий попит, ціни реалізації, складність технології, інвестиції в обладнання. Універсальних рекомендацій немає — у кожному регіоні та для кожного виробника може бути ефективнішим той чи інший вид.

Основні статті витрат при організації бізнесу вирощування грибів:

• оренда або купівля приміщення, ремонт і перепланування;
• обладнання підготовки субстрату, камер, зберігання продукції;
• матеріали — компост, покривний ґрунт, міцелій, добрива, вода, електроенергія, тара;
• заробітна плата персоналу — технологів, робітників, менеджерів;
• логістика — закупівля сировини, доставлення продукції;
• маркетинг і реклама;
• сертифікація, дозволи, ліцензії;
• податки, інші обов’язкові платежі.

Розмір інвестицій суттєвою мірою залежить від масштабу виробництва. Мінімальна рентабельна потужність комплексу з вирощування печериць — 5 т на місяць, що вимагає близько 200 тис. дол. стартових вкладень. Натомість невеликій фермі з виробництва 500 кг гливи в місяць буде достатньо 20–30 тис. дол.

Важливий елемент успіху промислового вирощування грибів — персонал. Окрім набору досвідчених фахівців, необхідно організувати систему постійного навчання, підвищення кваліфікації працівників безпосередньо під час виробництва. Розробляють детальні інструкції, регламенти кожної операції, проводять тренінги/майстеркласи із залученням експертів.

Читайте також: Рентабельність продукції: що це таке та як розрахувати показник

Скільки потрібно грошей для старту бізнесу на грибах

Початкові інвестиції у грибний бізнес залежать від масштабів виробництва:

1. Для вирощування 1 т печериць на місяць потрібно від 450 тис. ₴. Половина витрат — обладнання камер.
2. У бізнес-план вирощування гливи (50–100 кг/день) закладають 200–300 тис. грн. Більшість витрат — облаштування приміщення.
3. Закладка плантації боровиків на 0,5 га вимагає до 100 тис. гривень інвестицій. Основні пункти бізнес-плану вирощування шампіньйонів — витрати на міцелій, субстрати, садивний матеріал.

Загальні статті на етапі запуску виробництва:

• розробка проєкту, технологічної документації, отримання дозволів — 5–10 % від вартості;
• оренда або купівля землі, приміщень — 10–20 %;
• будівельно-монтажні роботи, підведення комунікацій — 20–30 %;
• закупівля обладнання — 40–60 %;
• придбання сировини, матеріалів, тари — 10–20 %;
• формування оборотних коштів — 10–20 %.

Вирощування печериць як бізнес потребує щомісячних операційних витрат (при обсязі 10 т):

1. Заробітна плата з нарахуваннями — 70–100 тис. ₴.
2. Сировина і матеріали — 150–200 тис. ₴.
3. Електроенергія, вода, паливо — 50–70 тис. ₴.
4. Оренда приміщень — 20–30 тис. ₴.
5. Логістика, маркетинг, інші витрати — 10–20 тис. ₴.

Загалом організація комплексу з вирощування печериць потужністю 10 т/місяць потребує інвестицій обсягом не менше ніж 5 млн. ₴. Натомість ферма з виробництва 3 т гливи/місяць обійдеться до 1 млн. ₴.

Збір і зберігання врожаю

Врожай краще збирати вручну, акуратно викручуючи плодові тіла. Механічні пошкодження знижують товарний вигляд і термін зберігання.

1. Білі гриби збирають із серпня по жовтень, щойно з’являються «врожаї». Сортують за якістю, сушать або маринують.
2. Печериці дають 3–4 хвилі плодоношення з інтервалом 10 днів. Урожай треба зібрати повністю до потемніння ніжки. Зберігаються в холодильнику до 5–7 днів.
3. Гливу збирають кожні 7–10 днів протягом 1–2 місяців. Охолоджують до 2 °C і зберігають до 5 днів.

Щоб продовжити термін, продукт консервують: сушіння проводять гарячим повітрям при 40–50 °C до вологості 10–12 %, заморожують при -18–25 °C, маринують у розчині солі й оцту з додаванням спецій.

Перед реалізацією зібраний урожай інспектують, сортують за розміром і якістю, зважують та пакують. Пакування може бути різним залежно від каналу збуту:

• фасування у лотки по 250–500 г, обгорнуті харчовою плівкою, — на продаж у супермаркетах;
• насипом у картонні або дерев’яні ящики по 3–5 кг — для гуртових покупців;
• у вакуумні пакети по 1–3 кг — для реалізації у роздрібних магазинах;
• у великі мішки або контейнери по 10–20 кг — на переробні підприємства.

Під час фасування й зберігання важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, контролювати температуру та вологість повітря, запобігати механічним пошкодженням. Гриби — швидкопсувний продукт, тому затримка з реалізацією може призвести до значних втрат.

Збут грибів

Канали збуту залежать від обсягів виробництва:

• невеликі партії реалізують локально, у магазинах і ресторанах;
• продаж у торговельні мережі потребує налагодити фасування, пакування продукції;
• кооперація з іншими виробниками дозволяє формувати великі товарні партії для експорту;
• перероблення у сушену, морожену й консервовану продукцію збільшує терміни зберігання, додану вартість.

Щоб підвищити продажі та вийти на нові ринки, необхідно займатися маркетингом і просуванням товарів:

• створити власний бренд, логотип, фірмовий стиль;
• запустити сайт або інтернет-магазин;
• брати участь у виставках, ярмарках, фестивалях;
• провести дегустації та презентації продукції серед потенційних клієнтів;
• розміщувати рекламу в соцмережах, ЗМІ, зовнішніх носіях;
• розвивати експортний напрямок, шукати закордонних партнерів.

Ціна реалізації залежить від виду, сезону, якості, паковання. Середня гуртова ціна печериць в Україні становить 45–60 грн/кг, гливи — 35–50 грн/кг. Роздрібні ціни на 20–50 % вищі. Ціни на білі гриби значно вищі та можуть сягати 1000 грн/кг, але й собівартість їх виробництва в рази більша.

Рентабельність вирощування грибів

Вирощування грибів у теплиці має високу рентабельність — 40–100 %. Найвища вона у печериць — до 100 %, у гливи це близько 50 %, у білих — 30–40 %.

Термін окупності інвестицій становить:

• печериці — 6–8 місяців з початку реалізації;
• гливи — 12–18 місяців, залежно від масштабів;
• білі — 3–4 роки через тривалий цикл.

На прибутковість бізнесу впливає багато факторів:

• ціни сировини та матеріалів, особливо компосту і міцелій;
• сезонні коливання цін на готову продукцію;
• енерговитратність виробництва, тарифи на електроенергію і паливо;
• наявність постійних каналів збуту, великих клієнтів;
• конкуренція з боку імпортної продукції, великих виробників;
• інвестиції в розширення асортименту, перероблення;
• державна підтримка, пільгове оподаткування.

Щоб забезпечити стабільну рентабельність, виробники грибів повинні працювати над зниженням собівартості, підвищенням урожайності, освоєнням нових ринків збуту. Диверсифікація продуктової лінійки, перехід на органічне виробництво, розвиток агротуризму — додаткові можливості для підвищення прибутковості бізнесу.

Висновок

Вирощування грибів — перспективний і високорентабельний напрямок агробізнесу в Україні. Попит на цю продукцію стабільно зростає, а можливості для збільшення виробництва є в багатьох регіонах.

Найпопулярнішими для промислового культивування в Україні є печериці, глива, білі гриби. Кожен вид має свої особливості, але спільними факторами успіху є грамотний бізнес-план, дотримання технології, контроль мікроклімату та налагоджений збут.

Сучасні можливості дозволяють автоматизувати й масштабувати виробництво. Впровадження систем контролю мікроклімату, крапельного поливу, механізованого збирання врожаю підвищують урожайність та знижують трудовитрати.

Отже, вирощування може стати прибутковою справою як для досвідчених фермерів, так і для початківців. Цей бізнес не потребує великих площ і капіталовкладень на старті, а за правильної організації здатен приносити стабільний дохід протягом багатьох років.

WEAGRO — інноваційне фінансове рішення, яке органічно доповнює перспективний та високорентабельний напрям грибного агробізнесу в Україні, надаючи можливість швидко отримати необхідне обладнання та матеріали з відтермінуванням платежу та без зайвої бюрократії. Платформа створює ефективну екосистему для всіх учасників ринку: виробники можуть масштабувати бізнес без значних початкових капіталовкладень, а постачальники збільшують продажі та розширюють клієнтську базу.