Зелена економіка та зелені фінанси стають усе більш актуальними темами в сучасному світі. У статті розкриваємо суть цих понять, розповідаємо про основні принципи Green Economy та наявні рішення в цій сфері.
Що таке зелена економіка та зелені фінанси
Зелена економіка — це економічна модель, спрямована на сталий розвиток з урахуванням екологічних обмежень. Вона передбачає ефективне використання ресурсів, зниження викидів парникових газів і збереження довкілля для прийдешніх поколінь. Це поняття виникло ще у 80-х роках минулого століття, коли у звіті «Наше спільне майбутнє» Всесвітня комісія ООН з довкілля й розвитку вперше сформулювала концепцію сталого розвитку.
Проте справжнього поштовху ідеї надала глобальна фінансова криза 2008 року. Саме тоді стало очевидним, що «business as usual» більше не працює, і світ потребує нової економічної моделі, яка б дозволила забезпечити добробут людей і планети. У 2011 році ЮНЕП (Програма ООН з довкілля) представила доповідь «Назустріч зеленій економіці», у якій обґрунтувала переваги й шляхи переходу до green-зростання.
Зелені фінанси — це інструмент матеріальної підтримки проєктів й ініціатив, що сприяють розвитку економіки. Вони охоплюють різноманітні продукти — від облігацій до спеціалізованих інвестиційних фондів. Метою таких грошових постачань є мобілізація капіталу для забезпечення переходу до сталого низьковуглецевого розвитку.
Зелені фінанси тісно пов’язані з поняттям відповідального інвестування (ESG). Це означає, що при ухваленні інвестиційних рішень поряд із матеріальними показниками враховують екологічні (E — environmental), соціальні (S — social) й управлінські (G — governance) чинники. За даними Bloomberg, у 2020 році глобальні активи ESG-фондів перевищили $35 трлн і продовжують стрімко зростати.
Активний розвиток green-фінансів став можливим завдяки низці міжнародних ініціатив:
- принципи відповідального інвестування ООН (PRI) — мережа інвесторів, що впроваджують ESG-критерії;
- ініціатива сталих фондових бірж ООН (SSE), що просуває ESG-розкриття серед компаній;
- мережа центробанків, наглядових органів для озеленення фінансової системи (NGFS), створена на Паризькій КС-21;
- EU Green Deal, що передбачає кліматичну нейтральність ЄС до 2050 року.
Ці та інші ініціативи створюють сприятливе середовище, стимули для подальшого розвитку таких фінансів у світі.
Читайте також: Трансформація фінансових технологій за допомогою вбудованих рішень
Принципи зеленої економіки
Принципи зеленої економіки базуються на:
- ефективному використанні ресурсів, мінімізації відходів;
- низьковуглецевому розвитку, зниженні викидів парникових газів;
- збереженні/відновленні екосистем;
- соціальній інклюзивності й створенні робочих місць;
- економічному зростанні на основі інновацій.
Реалізація основних принципів зеленої економіки вимагає комплексного підходу. Сюди входять зміни у виробництві й споживанні. Також не варто забувати про трансформацію ключових категорій зеленої економіки: енергетики, транспорту, сільського господарства, інших галузей.
Які існують рішення в зеленій економіці
У світі вже напрацьовано чимало інструментів та рішень для розвитку зеленої економіки:
- облігації — боргові інструменти для залучення «зелених» фінансів в екологічні проєкти;
- фонди інвестицій — структуровані інструменти для інвестування в активи;
- лізинг — оренда екологічного житла, транспорту, енергоефективного обладнання;
- проєкти держано-приватного партнерства у сфері сталої інфраструктури;
- страхування кліматичних ризиків.
Ці та інші рішення дозволяють залучати капітал у проєкти, розподіляти ризики, стимулювати розвиток сталих бізнес-моделей.
Переваги зелених фінансів
Зелені фінанси дають низку переваг як інвесторам, так і суспільству загалом:
- диверсифікація портфелів, зниження довгострокових ризиків;
- стимулювання інновацій, розвиток нових технологій;
- доступ до нових пулів капіталу від соціально-відповідальних інвесторів;
- створення нових ринків, бізнес-можливостей;
- позитивний внесок у сталий розвиток і боротьбу зі зміною клімату.
Дослідження показують, що компанії з високими показниками ESG демонструють у середньому кращі фінансові результати, стійкість під час криз. Зокрема, аналіз MSCI, який охоплює 17-річний період для розвинених ринків і 11-річний період для ринків, що розвиваються, виявив тенденцію: компанії з високими рейтингами ESG стабільно перевершували своїх конкурентів, головним чином завдяки кращим фундаментальним показникам прибутку
Водночас green-фінанси все ще перебувають на етапі становлення та потребують подальшого розвитку стандартів, таксономії й регуляторних стимулів. У багатьох країнах бракує необхідної інфраструктури фінансового ринку — спеціалізованих бірж, рейтингових агентств, верифікаторів тощо. Відсутність єдиних визначень і критеріїв green-інвестицій створює ризики «greenwashing», коли під виглядом екологічних продають звичайні фінансові продукти.
Однак політика держав щодо зеленого фінансування часто є фрагментарною й непослідовною. Зокрема, за даними МВФ, країни G20 надали рекордну матеріальну підтримку викопному паливу в розмірі $1,4 трильйона у формі субсидій, інвестицій державних підприємств та кредитування від державних фінансових установ за три роки з 2020 по 2022 рік. Це значно перевищує їхні стимули зеленої економіки. Щоб масштабно мобілізувати капітал, потрібна узгоджена політика, що поєднує фіскальні заходи (наприклад, вуглецеве ціноутворення), фінансове регулювання (наприклад, обов’язкове розкриття кліматичних ризиків) й інвестиції в інфраструктуру.
Недоліки зеленої економіки
Попри очевидні переваги, трансформація зеленої економіки стикається і з певними викликами:
- високі початкові витрати на «озеленення» виробництва й інфраструктури;
- недостатньо розвинута екосистема фінансів у багатьох країнах;
- брак єдиних стандартів;
- потенційні втрати робочих місць у традиційних «коричневих» галузях;
- необхідність зміни усталених практик виробництва та споживання енергоефективністю та зеленою економікою.
Для подолання цих викликів потрібні скоординовані зусилля урядів, бізнесу, фінансових інституцій та громадянського суспільства.
WEAGRO як цифровий сервіс для залучення зелених фінансів у сільськогосподарський сектор може стати ефективним рішенням у подоланні багатьох викликів на шляху до Green Economy. Фермери зможуть отримувати доступну агророзстрочку та підтримку для впровадження органічного землеробства й сталих практик. А партнери зможуть запропонувати свої товари та послуги широкому колу агровиробників через зручний і надійний онлайн-сервіс.
Зелена економіка та зелені фінанси в Україні
Україна, як і багато інших країн, взяла курс на розбудову зеленої економіки. Ще у 2016 році було ратифіковано Паризьку кліматичну угоду, а у 2020-му уряд презентував концепцію «Зеленого енергетичного переходу України до 2050 року» (Ukraine Green Deal).
Згідно з концепцією, Україна планує досягти кліматичної нейтральності (нульових викидів парникових газів) до 2070 року. Ключовими напрямами переходу визначено такі:
- енергетика — збільшення частки відновлюваних джерел до 70 % в енергобалансі до 2050 року, підвищення енергоефективності, розвиток розподіленої генерації та «розумних» мереж;
- промисловість — модернізація й декарбонізація металургії, хімічної, цементної галузей, впровадження принципів циркулярної економіки;
- транспорт — електрифікація всіх видів засобів пересування, розвиток громадського електротранспорту, стимулювання використання «чистих» видів палива;
- сільське господарство — розвиток органічного землеробства, використання нетехнологічних добрив, інтеграція стандартів сталого управління природними ресурсами;
- будівництво — термомодернізація будівель, впровадження green-стандартів, використання низьковуглецевих матеріалів.
Втім, для досягнення амбітних кліматичних цілей Україні знадобляться значні інвестиції — за різними оцінками, до 5 % ВВП щорічно. Це вимагає розвитку інструментів green-фінансування й залучення приватного капіталу на додачу до державної підтримки.
Серед інших важливих ініціатив у напрямку зеленої економіки в Україні:
- розробка законодавства про ринок green-облігацій;
- створення Фонду енергоефективності, щоб підтримувати термомодернізацію житла;
- запровадження аукціонів для проєктів відновлюваної енергетики;
- підтримка органічного сільського господарства.
В Україні було створено законодавчу базу для випуску green-облігацій. 1 липня 2021 року набув чинності закон, що запроваджує облігації як окремий підвид цінних паперів. Залучені кошти можуть бути спрямовані на підвищення енергоефективності громадських будівель, розвиток «чистого» транспорту, модернізацію систем опалення й управління відходами.
Водночас Україні ще належить подолати низку викликів — від недосконалої регуляторної бази до браку інвестиційного капіталу та досвіду впровадження green-проєктів. За Глобальним індексом інновацій у 2023 році Україна посіла 55 місце серед 132 країн. Для покращення позицій потрібні системні зусилля з розбудови інфраструктури, стимулювання НДДКР та усунення бар’єрів для залучення зелених фінансів.
Зелені фінанси та зелена економіка в агросекторі України
Агросектор є однією з ключових галузей економіки України і водночас одним із найбільших джерел викидів парникових газів. Тому перехід до сталого та кліматично нейтрального сільського господарства є важливим пріоритетом у контексті green-трансформації.
В Україні активно розвивається органічне виробництво, зростає кількість фермерів, які відмовляються від використання хімікатів і впроваджують принципи збереження родючості ґрунтів. Цьому сприяє й ухвалення у 2018 році закону про основні положення та вимоги до органічного виробництва. Згідно з останніми офіційними даними, станом на 31 грудня 2022 року загальна площа сільськогосподарських угідь в Україні, зайнятих під органічне виробництво та перехідного періоду, склала 263 619 га.
Однак частка органічних угідь усе ще становить лише 0,6 % загальної площі сільгоспземель. Для масштабування потрібні додаткові стимули та фінансові інструменти:
- державна підтримка органічної сертифікації та просування на зовнішніх ринках;
- пільгове кредитування та страхування органічних виробників;
- агрострахові продукти, що покривають ризики екстремальних погодних явищ;
- гранти й технічна допомога для поширення сталих агропрактик.
Водночас аграрії стикаються з проблемою доступу до фінансових ресурсів для «озеленення» своєї діяльності. Традиційні банківські кредити часто є занадто дорогими або недоступними для малих і середніх фермерських господарств. За опитуваннями, близько 80 % фермерів мають потребу в отриманні допомоги у веденні бізнесу, з яких 78,3 % потребують безпосередньо матеріального забезпечення, кредитів чи використання різних програм донорства.
Саме тому цифрові інструменти залучення зелених фінансів, як-от онлайн-сервіс WEAGRO, можуть стати драйвером розвитку сталого агробізнесу в Україні. З такою допомогою фермери отримають доступ до вигідної агророзстрочки на купівлю органічних добрив, сучасної агротехніки й інших товарів. А постачальники зможуть розширити ринки збуту своєї продукції, долучитися до розбудови зеленої економіки країни.
