Соя — це одна з найважливіших сільськогосподарських культур, яка має стабільний попит на світовому ринку. В Україні площі під цією культурою щороку збільшуються, адже вона має експортний потенціал сівозмін. За даними Держстату, площа посівів у 2024 році становила 1843,91 тис. га, а у звіті Мінагрополітики за грудень того ж року зазначено, що під соєю засіяно 2032,3 тис. га (102% від плану).
Щоб отримати високий врожай, важливо дотримуватися рекомендованої технології, а також знати оптимальні параметри: від вибору сортів до збирання. У статті розглянемо ключові аспекти вирощування, зокрема норми висіву, очікуваний результат врожайності сої з 1 га, а також найкращі практики агротехніки.
Соя: опис культури
Отже, що таке соя? Це однорічна трав’яниста рослина родини бобових. Це найвища культура, яка добре переносить весняні та осінні приморозки до 5°C. Насіння на 50% складається з білка, має до 25% жиру й 1% лецитину. За температури 20–22°C проростає за 4–5 днів. Що роблять із сої? З культури виробляють олію, соєве молоко, тофу, соєвий соус, а також корми для тварин.
Основні фази розвитку сої:
- проростання насіння;
- сходи;
- гілкування;
- бутонізація;
- цвітіння;
- утворення бобів;
- наливання насіння;
- дозрівання.
Загальна тривалість вегетаційного періоду становить 70–160 днів, залежно від групи стиглості сорту та погодних умов року. Для кожної фази росту і розвитку рослин існують свої оптимальні параметри температурного режиму, освітлення та вологозабезпечення.
Читайте також: Що таке схожість насіння: визначення, як перевірити
Врожайність сої
Урожайність сої в Україні варіюється залежно від регіону вирощування, сорту, погодних умов та рівня агротехнологій. В середньому, показники, яка врожайність сої з 1 га, становлять:
- у зоні Полісся — 1,4–2,2 т/га;
- у зоні Лісостепу — 1,8–2,8 т/га;
- у зоні Степу — 1,2–2 т/га.
За інтенсивної технології, оптимального водно-температурного режиму та сприятливої агрометеорологічної ситуації врожайність сої з гектара на окремих полях може сягати 3,5–4,5 т/га.
Технологія вирощування сої
Щоб отримати високі врожаї, важливо дотримуватися рекомендованої технології висіву сої на гектар, яка включає вибір сортів, підготовку ґрунту, сівбу, систему удобрення та захисту, а також своєчасне збирання.
Соя: умови вирощування
В якому кліматичному поясі росте соя? Культура найкраще приживається у регіонах з вологим і теплим кліматом. Оптимальними для вирощування є зони, де випадає 400–760 мм опадів на рік, а вегетаційний період триває 100–140 днів. В Україні практично в усіх наявних кліматичних поясах для сої відведено поля, зокрема:
- Полісся, де ґрунти більш зволожені;
- Лісостеп з родючими чорноземами;
- Південь, де використовуються зрошення.
Соя добре росте на структурних, аерованих ґрунтах з нейтральною або слаболужною реакцією (pH 6,5–7). Непридатні для вирощування кислі, засолені та піщані.
Читайте також: Як визначити кислотність ґрунту і як її знизити чи збільшити
Соя: посів
Соя — доволі теплолюбна культура, тому висівати її потрібно лише за стійкого прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння до 12–14°C.
Коли сіяти сою
Отже, коли сіється соя? У південних регіонах оптимальні строки припадають на кінець квітня, у центральних та північних — початок травня.
Запізнення із сівбою зумовлює скорочення вегетаційного періоду та зниження врожайності. Але й занадто ранні строки сівби у недостатньо прогрітий ґрунт збільшують тривалість «сівби-сходів», що призводить до зрідження посівів та ураження насіння хворобами.
Тому під час визначення оптимальних строків сівби слід орієнтуватися не лише на календарну дату, але й на фактичні погодні умови та температурний режим ґрунту і повітря, враховуючи, як росте соя в конкретному регіоні.
Підготовка ґрунту до посіву сої
Обробіток ґрунту під сою може бути традиційним (оранка, культивація) або мінімальним чи нульовим. Основні цілі обробітку:
- створення дрібногрудкуватого структурного посівного шару;
- вирівнювання поверхні ґрунту;
- знищення бур’янів та падалиці;
- активізація біологічних процесів у ґрунті;
- накопичення і збереження ґрунтової вологи.
За традиційного обробітку восени поле лущать дисковими знаряддями на глибину 6–8 см, а потім орють на зяб за глибини 20–22 см. Навесні проводять закриття вологи й вирівнювання ґрунту, а перед сівбою — допосівну культивацію на глибину загортання насіння з боронуванням та коткуванням.
Доцільність використання нульового чи мінімального обробітку у способі, як вирощувати сою, визначається типом землі, забур’яненістю поля, наявністю рослинних решток та кліматичними умовами регіону. Але загалом, за даними наукових досліджень, ці способи культивації не знижують урожайність порівняно з традиційною оранкою за умови оптимального чергування у сівозміні.
Для вдосконалення системи доцільно використовувати інноваційні продукти та онлайн-сервіси. WEAGRO пропонує аграріям зручний онлайн-сервіс отримання розстрочки на вигідних умовах під придбання добрив, насіння, ЗЗР.
Попередники сої
Найкращі попередники для сої — озимі, ярі зернові культури, кукурудза на силос і зерно, цукрові буряки. Повертати культуру рекомендовано не раніше, ніж через 3–4 роки. Чи можна сіяти сою після соняшника? Є суттєві обмеження через спільні хвороби та виснаження ґрунту. Хоча сучасні технології дозволяють мінімізувати негативні наслідки, але соя після соняшника не рекомендується.
Читайте також: Хвороби та шкідники соняшника: які існують і як захистити рослини
Норма висіву сої на 1 га в кг
Норма висіву сої на 1 метр залежить від групи стиглості сорту, способу сівби, маси насінин і польової схожості. Під час вирощування показник визначають у шт./га, з огляду на заплановану оптимальну густоту рослин у фазі повних сходів. Щоб перевести норму зі шт./га в кг/га, використовують таку формулу:
H (кг/га) = m (г) ⋅ n (тис. шт./га) ⋅ k / 1000,
де H — норма висіву, кг/га; m — маса 1000 насінин, г; n — запланована густота рослин, тис. шт./га; k — коефіцієнт, що враховує польову схожість насіння (зазвичай 0,8–0,9).
Орієнтовні норми висіву:
- 800–900 тис. шт./га — ультраранні;
- 550–600 тис. шт./га — середньоранні;
- 450–500 тис. шт./га — середньостиглі;
- 350–500 тис. шт./га — пізньостиглі.
У посушливих умовах норму висіву зменшують на 20–25%, оскільки загущення посівів призводить до надмірного використання ґрунтової вологи. За достатнього зволоження або на зрошенні показник можна збільшити до 10–15% для компенсації потенційної загибелі рослин.
Спосіб посіву сої
Сою переважно висівають рядковим способом. Для цього використовують зернові сівалки, переобладнані для сівби просапних культур. Ширина міжрядь може бути:
- для звичайного рядкового — 15 см;
- для широкорядного — 45–60 см;
- для пунктирного — 70 см.
За звичайного рядкового посіву створюється рівномірна густота рослин, що забезпечує ефективне використання ґрунтової вологи й поживних речовин. Широкорядні посіви дозволяють проводити міжрядні обробітки, краще контролювати забур’яненість. Пунктирний висів з індивідуальним розміщенням насінин забезпечує кращу освітленість і циркуляцію повітря в посівах.
Глибина загортання насіння диференціюється залежно від типу і стану ґрунту:
- важкі глинисті — 3–4 см;
- легкі супіщані — 4–5 см;
- земля середнього гранулометричного складу — 4–6 см.
Для точного дотримання глибини сівби важливо забезпечити рівномірне розміщення насінин, що досягається завдяки оптимальній швидкості руху агрегату — не більше 10 км/год. За перевищення цього показника можливі пошкодження матеріалу, зниження польової схожості й нерівномірність сходів.
Догляд за соєю
Для формування потужних і здорових рослин важливий правильний догляд від сходів до збирання врожаю. Комплекс агротехнічних заходів включає:
- досходове й післясходове боронування легкими або середніми боронами;
- внесення ґрунтових гербіцидів до сівби або сходів;
- міжрядні обробітки на широкорядних посівах;
- внесення страхових гербіцидів у фазу 2–3 справжніх листків;
- позакореневе підживлення мікродобривами.
Також важливий захист від шкідників і хвороб за інтегрованою системою.
Коли збирають сою
Терміни збирання врожаю залежать від групи стиглості сорту й погодних умов у передзбиральний період. Ознаки готовності посівів:
- побуріння бобів на рослинах нижнього і середнього ярусів;
- опадання листя, за винятком верхівкових листків;
- вологість насіння не вище 14–16%.
До збирання приступають, коли ці ознаки спостерігаються у 75–80% рослин у посіві. Оптимальна вологість насіння для прямого комбайнування — 12–14%, за перестою на корені вона може знизитися до 10% і менше, що призводить до розтріскування бобів та втрат.
Збирання проводять прямим комбайнуванням у стислі строки (7–10 днів). Зволікання призводить до погіршення якості зерна, розтріскування бобів і осипання. Висота зрізання рослин має становити не нижче 6–8 см, щоб максимально зібрати боби нижнього ярусу.
Післязбиральна обробка зерна включає очищення, сортування та сушіння. Завдяки цьому можна довести насіння до базисних кондицій (вологість: 12%, смітна домішка: 1–3%, сміттєва домішка: 1–2%) і закласти сою на зберігання терміном 1–2 роки без втрати якості.
Сорти сої
Правильний вибір сорту сої — один з визначальних факторів успішного вирощування. В Україні зареєстровано понад 200 сортів вітчизняної, а також закордонної селекції, які різняться за тривалістю вегетації, потенційною врожайністю, якістю насіння, стійкістю до абіотичних і біотичних чинників середовища.
Під час вибору сортів сої для конкретних ґрунтово-кліматичних умов слід враховувати низку таких факторів:
- Тривалість вегетаційного періоду. В Україні вирощують сорти 5 груп стиглості (ультраранні, ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, пізньостиглі). Ультраскоростиглі сорти дозрівають за 70–90 днів і придатні для північних регіонів, ранньостиглі — за 91–110 днів, середньоранні — за 111–120 днів, середньостиглі — за 121–140 днів, а пізньостиглі — понад 140 днів.
- Потенціал врожайності. Для кожного регіону і зони вирощування існує певний оптимум тривалості вегетаційного періоду, що поєднується з максимальним рівнем урожайності. В посушливих умовах Степу найкраще реалізують потенціал продуктивності ранні сорти сої, в достатньо зволоженому Лісостепу — середньоранні й середньостиглі.
- Хімічний склад насіння. Необхідність певної якості зерна визначається напрямом його використання. За вирощування під харчові або кормові цілі важливі високий вміст білка (40–44%) та оптимальний вміст жиру (18–22%). Під час виробництва соєвої олії перевагу віддають високоолійним сортам (22–24% жиру).
- Стійкість до вилягання. Високорослі сорти сої формують значну вегетативну масу, що призводить до полягання рослин, ускладнює догляд та збирання врожаю. Тому для умов достатнього зволоження або під час зрошення краще використовувати низькорослі або напівкарликові сорти, стійкі до вилягання.
- Стійкість до хвороб та шкідників. Для зменшення інфекційного навантаження та витрат на захист посівів важливо вибирати сорти з комплексною стійкістю проти фузаріозу, пероноспорозу, бактеріального опіку, вірусної мозаїки. Наявність генів стійкості проти акацієвої вогнівки та інших спеціалізованих шкідників також є пріоритетом під час вибору сорту.
Крім цього, потрібно враховувати напрям використання соєвого зерна, ціну насіння, насиченість сівозміни просапними культурами. Оптимальним є висівання 3–4 сортів різних груп стиглості, що забезпечує використання агрокліматичних ресурсів і страхування врожаю.
Характеристика деяких кращих сортів української селекції:
| Сорт | Група стиглості | Урожайність, т/га | Вміст білка, % | Вегетаційний період, дні |
| Устя | ранньостигла | 2,5–3,8 | 39–41 | 85–105 |
| Вільшанка | ранньостигла | 2,3–3,6 | 38–40 | 90–105 |
| Хорол | середньорання | 2,8–4,2 | 39–42 | 105–115 |
| Георгіна | середньостигла | 3,0–4,5 | 38–41 | 115–125 |
| Ромашка | середньостигла | 2,6–4 | 37–40 | 115–125 |
Використання сучасних високопродуктивних сортів у поєднанні з оптимальною технологією вирощування дозволяє повністю реалізувати генетичний потенціал сої, отримуючи максимальний економічний ефект.
Собівартість вирощування сої
Соя є високорентабельною культурою, але потребує значних виробничих витрат. Собівартість вирощування сої площею 1 га в Україні становить $300–500, залежно від рівня інтенсифікації. За врожайності 2–2,5 т/га і ціни реалізації $400–450/т рентабельність складає 40–70%. Тож чи вигідно сіяти сою, кожен агропідприємець вирішує самостійно.
Читайте також: Собівартість продукції: що це, формула розрахунку
Висновок
Соя — цінна високобілкова культура, яка має стратегічне значення для України. За дотримання рекомендованих технологій вирощування можна отримувати стабільно високу врожайність сої — 3–4,5 т/га. Ключовими факторами є:
- вибір адаптованих високопродуктивних сортів;
- оптимальні строки та способи сівби;
- ефективна система удобрення й захисту рослин;
- своєчасне збирання з мінімальними втратами.
В перспективі площі під вирощування сої в Україні будуть зростати з огляду на високий попит локального й зовнішнього ринків. Аграріям варто вивчати інноваційні розробки у селекції, сучасні технології моніторингу посівів і точного землеробства. А придбати обладнання у розстрочку без зайвих документів допомагає сервіс WEAGRO, який обʼєднує підприємців і продавців, дозволяючи отримати гроші коштом майбутнього врожаю. Це дозволяє агробізнесу розвиватися, а позичальникам — отримувати товар без посередників та націнок.
