Хвороби та шкідники соняшника: які існують і як захистити рослини

16 Вересня, 2024

Останніми роками в Україні спостерігається тенденція до збільшення посівних площ соняшнику, що призводить до порушення сівозмін та накопичення в ґрунті збудників різних хвороб. За даними досліджень, втрати врожаю можуть сягати 20-100% залежно від патогену. Це створює серйозні ризики для фермерських господарств, які вирощують культуру на продаж. У цій статті ми розглянемо основні види хвороби соняшника, та методи боротьби із ними.

Причини виникнення хвороб у соняшнику

На розвиток і поширення хвороб соняшника впливає цілий комплекс факторів, серед яких головними є:

  1. Погодні умови — тривалі періоди з високою вологістю повітря, часті опади у вигляді дощів і туманів створюють сприятливе середовище для проростання спор грибів і зараження рослин. Це особливо критично в період цвітіння та наливу насіння.
  2. Накопичення інфекції в ґрунті — відбувається через порушення науково обґрунтованих сівозмін, беззмінне вирощування культури або повернення її на те саме поле раніше рекомендованих строків. Це призводить до збереження та збільшення кількості спочивальних структур патогенів: склероціїв, ооспор, пікнід.
  3. Інфікування через комах і рослинні рештки — багато патогенів поширюються за допомогою переносників, наприклад, попелиці. Крім того, пожнивні рештки слугують місцем збереження інфекції та мають якісно закладатися в ґрунт.
  4. Зниження імунітету рослин — ослаблені несприятливими умовами або нестачею поживних речовин посіви більш сприйнятливі до хвороб. Тому важливо забезпечити культуру всім необхідним для росту та розвитку.

Для захисту соняшника від хвороб необхідно дотримуватися сівозміни, повертаючи культуру на поле не раніше, ніж через 6-9 років. Також допомагають якісна зяблева оранка, знищення рослинних залишків та посів стійких гібридів. В органічному землеробстві для підвищення імунітету рослин застосовують такі добрива, як компости, сидерати та біопрепарати. Це безпечна альтернатива хімічним фунгіцидам.

Причини виникнення хвороб у соняшнику

Читайте також: Органічні добрива: що це, види та норми внесення

Хвороби соняшника

Найпоширеніші та найшкідливіші хвороби соняшнику в Україні пов’язані з листям, стеблами та кошиками.

Хвороби листя соняшника

До основних хвороб листя соняшника належать:

  1. Несправжня борошниста роса (переноспороз) — дуже небезпечне захворювання, що викликається ооміцетом Plasmopara halstedii. Ознаки: на верхньому боці листя утворюються хлоротичні хаотично розташовані плями, а на нижньому — білий павутинистий наліт спороношення гриба. Це призводить до затримки росту, в’янення та загибелі рослин. Уражені посіви виглядають як мозаїка з хворих і здорових рослин. Інфекція зберігається в ґрунті 7-8 років. Заходи боротьби — посів стійких гібридів, біофунгіциди.
  2. Альтернаріоз (суха плямистість) — збудник — гриб Alternaria helianthi. На листках, стеблах, а потім і на кошиках соняшника з’являються спочатку дрібні, а потім темно-бурі плями неправильної форми з концентричними кільцями, що розростаються. За сильного розвитку плями змикаються, уражене листя жовтіє і передчасно засихає, стебла й кошики буріють. Інфекція зберігається на рослинних рештках і насінні. Розвитку сприяє волога й тепла погода. Боротьба — глибока зяблева оранка та біофунгіциди.
  3. Септоріоз — вражає листя, головний симптом — округлі сірі плями 5-15 мм із темною облямівкою, на яких потім утворюються чорні крапки — пікніди гриба Septoria helianthi. Джерело інфекції — рослинні рештки. Розвивається у вологих регіонах. Заходи боротьби такі ж, як і проти альтернаріозу.

Регулярний моніторинг посівів і застосування профілактичних заходів допоможуть зберегти здоров’я листя соняшника.

Хвороби стебел соняшника

Хоча є думка, що найбільш небезпечні бактеріальні хвороби соняшника, основну шкоду приносять грибкові:

  1. Склеротиніоз (біла гниль) — існує три форми. Прикоренева, стеблова, кошикова. Ознаки — в’янення і вилягання рослин, білий ватоподібний наліт міцелію, склероції. Зберігаються в ґрунті 8-12 років. Сприяють розвитку такі чинники, як вологість понад 60% і часті опади. Контроль — сівозміна, знищення рослинних решток, органічні фунгіциди, біопрепарати з грибами-антагоністами.
  2. Фомоз — ознаки — чіткі чорні плями на стеблах 2,5-5 см, сконцентровані біля основи ніжки. Ураження починається з нижніх листків. Боротьба — посів здорового насіннєвого матеріалу, біологічні фунгіциди.
  3. Сіра плямистість стебел (фомопсис) — викликає великі коричневі некротичні плями навколо ніжок, пікніди. Уражається спочатку листя. Сприяють розвитку часті зливи. Втрати врожаю до 50%. Заходи боротьби як при фомозі.

Комплексний підхід до захисту, що включає правильну агротехніку і використання стійких сортів, допоможе мінімізувати ризики від грибкових та вірусних хвороб соняшнику.

Хвороби кошика соняшника

Кошик — найважливіший орган рослини, що безпосередньо впливає на врожай насіння. Ураження патогенами може призвести до суттєвих економічних втрат. Розглянемо найпоширеніші хвороби кошика соняшника:

  1. Біла гниль — тильний бік вкривається павутинистим нальотом міцелію між насінинами, чорні склероції. Кошики стають пухкими та руйнуються.
  2. Сіра гниль — ознаки та заходи боротьби схожі з білою. Розвивається за високої вологості. Викликає загнивання кошиків і насіння, зниження олійності на 10%.

Своєчасне застосування профілактичних і захисних заходів, особливо в критичні фази розвитку рослин, допоможе зберегти рослини від грибкових та бактеріальних хвороб соняшнику й максимізувати врожайність.

Шкідники соняшника

Не меншої шкоди завдають численні комахи. Залежно від місця локалізації та характеру пошкоджень їх поділяють за групами:

  1. Сходи — завдають шкоди проросткам, гризуть або висмоктують їх, що призводить до зрідження посівів. Найнебезпечніші: піщаний мідляк, паросткова муха та бурякові блішки.
  2. Коріння і нижня частина стебла — дротяники, несправжні дротяники та совки підгризають, ушкоджують коріння і прикореневу частину, спричиняючи в’янення і загибель молодих рослин.
  3. Листя — лучний метелик, совки та клопи живляться листям, знижуючи асиміляційну поверхню.
  4. Кошики та насіння — соняшникова вогнівка та клопи-сліпняки пошкоджують зародки у фазі наливання та дозрівання.

Розглянемо особливості біології та заходи контролю основних видів комах-шкідників:

  1. Дротяники — личинки жуків-коваликів. Завдають шкоди сходам і «молодняку», гризуть насіння, підземну частину стебла та перегризають коріння. Рослини в’януть і засихають. Шкодять 3-4 роки, зимують у ґрунті, зариваючись до 50 см. Захист рослин від шкідників соняшнику — сівозміна, механічний обробіток ґрунту, застосування біоінсектицидів.
  2. Піщаний мідляк — жуки завдовжки 7-10 мм, чорного або сіро-бурого кольору, позбавлені задніх крил. Особливо шкодять сходам поблизу лісосмуг, де зимують. Навесні жуки виходять і починають гризти листя та стебла молодих рослин, що призводить до їхньої загибелі та зрідження посівів. Характер пошкоджень — грубі вигризи по краях. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) — 3-5 жуків/м². Методи контролю: ранній посів, органічні добрива та біоінсектициди.
  3. Лучний метелик — метелики з розмахом крил до 28 мм, передні буро-сірі зі світлішим малюнком, задні сірувато-білі. Гусениці зеленувато-сірі з темними смужками, завдовжки 25-30 мм. Одна особина за період розвитку з’їдає 10-15 см2 листя. Спочатку гусениці скелетують його, залишаючи мережу жилок, потім обгризають пластинку з країв, що призводить до його засихання. ЕПШ — 8-10 гусениць/м². Заходи захисту соняшнику від шкідників: оранка, знищення бур’янів та випуск трихограми.
  4. Соняшникова вогнівка — метелик із розмахом крил 18-23 мм, передні бурувато-сірі з темнішими лініями та крапками. Гусениці жовтувато-білі з коричневою головою і щитком на передньогрудях, завдовжки 16-18 мм. Шкідники входять у кошик, пошкоджують квітки, зав’язі та насіння. Живлячись вмістом, гусінь здатна знищити до 10 насінин. За сильного заселення до 30% урожаю може бути пошкоджено вогнівкою, при цьому знижується його схожість і олійність. Боротьба — глибока зяблева оранка та вирощування стійких сортів.

Захист від шкідників стебел соняшника та інших локалізацій в органічному землеробстві ґрунтується на профілактичних заходах: оптимальній агротехніці, механічній боротьбі та застосуванні біометоду (ентомофаги).

Наш онлайн-сервіс надає українським фермерам можливість швидко, зручно та без переплат купувати товари з відстрочкою платежу для ефективного захисту посівів. На платформі можна укладати будь-які угоди купівлі-продажу між фермерами та постачальниками. Наші цифрові рішення WEAGRO дають змогу працювати з дрібними господарствами до 500 га без застав і зайвих документів. Ми допомагаємо фермерам оптимізувати витрати при закупівлі засобів захисту рослин і добрив, підвищувати рентабельність.

Висновок

Для ефективного захисту від шкідників та хвороб соняшнику необхідно застосовувати комплексну систему органічного землеробства, що включає:

  • дотримання науково обґрунтованої сівозміни;
  • високоякісний обробіток ґрунту, знищення рослинних решток;
  • посів здорового насіннєвого матеріалу, стійких сортів і гібридів;
  • застосування органічних добрив, сидератів для підвищення імунітету рослин;
  • механічні методи боротьби зі шкідниками;
  • біологічний захист — використання ентомофагів, біофунгіцидів та біоінсектицидів;
  • цифрові технології точного землеробства для моніторингу посівів і прийняття рішень.

Впровадження органічних систем захисту від хвороби соняшнику за допомогою інструментів нашого онлайн-сервісу дасть змогу українським фермерам мінімізувати втрати врожаю, отримувати екологічно чисту продукцію, зберігаючи родючість ґрунту та навколишнє середовище. Використання зручних фінансових рішень — розстрочки від WEAGRO допоможе агровиробникам оптимізувати витрати і підвищити ефективність своїх господарств.

FAQ

Відповіді на запитання, які не були висвітленні у статті

Які ефективні методи біологічного контролю шкідників соняшника?

Біологічні методи контролю шкідників включають:

  • використання ентомофагів — хижих і паразитичних комах (сонечка, габробракон, трихограма). Вони знищують шкідників на всіх стадіях розвитку;
  • застосування біоінсектицидів на основі бактерій, грибів, вірусів (Bacillus thuringiensis, Beauveria bassiana, Metarhizium anisopliae). Вони спричиняють загибель шкідників;
  • посів нектародайних рослин для залучення ентомофагів та запилювачів;
  • феромонний моніторинг, використання пасток для зниження чисельності шкідників.

Які агротехнічні заходи можна застосувати для запобігання поширенню хвороб у посівах соняшника?

Для профілактики важливими є такі агротехнічні заходи:

  • вибір оптимальних строків і норм висіву та схем посіву;
  • дотримання науково обґрунтованих сівозмін із поверненням культури не раніше, ніж через 6-7 років;
  • ретельний і своєчасний обробіток ґрунту: лущення стерні, зяблева оранка, передпосівна культивація;
  • посів здорового сертифікованого насіннєвого матеріалу стійких сортів і гібридів;
  • знищення рослинних залишків, проміжних рослин-господарів, бур’янистої рослинності;
  • внесення збалансованих органічних добрив та використання сидератів.

Як правильно обрати сорт соняшника для мінімізації ризику зараження хворобами?

При виборі сорту або гібриду для зниження ризику зараження потрібно враховувати:

  • адаптованість до місцевих ґрунтово-кліматичних умов, імунітет до типових хвороб регіону;
  • наявність толерантності до основних патогенів: збудників несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилі та фомопсису;
  • результати незалежних сортовипробувань за критеріями врожайності та стійкості;
  • репутацію оригінатора, виробника насіннєвого матеріалу;
  • відгуки інших фермерів, які мають досвід вирощування цього сорту або гібрида.

Чому важлива сівозміна для управління хворобами та шкідниками соняшнику?

Науково обґрунтована сівозміна — ключовий фактор контролю, тому що:

  • збудники хвороб (склеротинія, фомопсис) і шкідники (дротяники) здатні зберігатися в ґрунті та рослинних рештках до 8-12 років. Повернення культури на те саме поле раніше 6-7 років призводить до накопичення інфекції;
  • сівозміна з бобовими, сидератами підвищує супресивність ґрунту, активність мікроорганізмів-антагоністів;
  • чергування культур перериває цикл розвитку патогенів, знижує їхню чисельність у ґрунті;
  • просторова ізоляція між полями різних років посіву запобігає поширенню інфекції та шкідників.